Душа поета – як дзвіниця, Незмінна духу вартова.
Душа поета – як дзвіниця,
Незмінна духу вартова.
Вона відчує… Їй не спиться,
Коли з Небес зійдуть Слова.
Вони її вночі розбудять,
За овид з нею зазвучать
І долетять туди, де люди,
В яких любов горить в очах.
І втішать їх сердець неспокій,
І додадуть бадьору міць…
Моя душа – не одинока,
А лиш одна з таких дзвіниць.
Тетяна Майданович (1957)– письменниця, автор книжок для дорослих та дітей. Перша збірка поезій «Голубий кришталь» (1980). Наступними були збірки: «Завжди зі мною» (1983), «Насіння диких трав» (1985), «Золотий пісок» (1988), «Покаянна молитва» (1999, 2000), «Христос і Прометей» (1999); книги віршів та казок для дітей «Квітневий дощ» (1985), «Калина цвіте пізно» (1990).
У 2006 році виходить особлива книга в творчості Тетяни Василівни «Калиновий птах», прозова збірка «Охоронниця слова. Казки і казкові історії» (2013),«Країна Українія»(2016). Тетяна Майданович є дивовижно добрим і чутливим автором, яка своїми простими, доступними і водночас високохудожніми творами прищеплює дітям та дорослим любов та особливу ніжність до свого рідного – українського. Як говорить сама авторка, вона сповнена великого бажання і натхнення сказати щось найдорожче, найважливіше через слово та малюнок — дитині й світу.
